Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доокола

Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООКОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООКОЛА"
Бакалійник, -ка, м. Торговецъ бакалейными товарами.
Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Да́як нар. Какъ нибудь. Вх. Лем. 409.
Драгу́нський, -а, -е. Драгунскій. У їх драгунська совість. Ком. № 3170.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Небіль, -лю, м. Крупный камень песчаникъ (не битый). Мнж. 186.
Послужанка, -ки, ж. Служанка. Я в його послужанкою. Чуб. II. 20.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій. Шейк.
Трибратній, -я, -є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили. Шевч.
Шпилик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДООКОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.