Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе.
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Джуми́га, -ги, ж. Осадокъ на днѣ со суда съ водой, на днѣ самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
Досмика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. досми́кати, -каю, -єш, гл. Додергивать, додергать.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Ум. дя́дичок.
Нага́на, -ни, ж. 1) Выговоръ. 2) Порицаніе, хула. нагани дати = догани дати. Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий.
Оббілити, -лю, -лиш, гл. Оббѣлить, сдѣлать бѣлымъ. Біленькая черемшина чи всі луги оббілила.
Потелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Вовчиско... потелепав сі в ліс. Уже кудись потелепалась швендя.
Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. То-же, что и ремісник, шпулєр.
