А́ртус, -са, м. Артосъ.
Бабусенька, бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Ді́тки, -то́к, с. Ум. отъ ді́ти.
Досто́йний, -а, -е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи?
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Стільчик, -ка, м.
1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить.
2) Табуретъ.
3) Cм. витушка.
Тарапать, -ті, ж. Пороховница, патронташъ.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця!
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Прямо москаля в лоб хрусь!
