Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

донька

До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬКА"
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Затве́рднути, -ну, -неш, гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш. Камен. у.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать. Харьк. у.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло. Мкр. Г. 18.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.