Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доостанку

Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Блудство, -ва, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство. Гн. II. 218. Грішили, горівкою п'янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 72.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Клюба, -би, ж. 1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах. Вх. Зн. 25. 2) Тиски. Вх. Зн. 25. Желех.
Наде́рти Cм. надирати.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДООСТАНКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.