Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доостанку

Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Альсз. = Але́ 1). Ogon. 209.
Алю́! меж. = Аля́! Вх. Уг. 250.
Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.
Вистріхнути, -хну, -неш гл.? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.
Кучопір, -перу, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата. Мил. 105.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Цихвіра, -ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецьким, всі тямлять. Греб. 388.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДООСТАНКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.