Безщадно нар. Безпощадно. Безщадно кров рутульську ллють.
Іматися, іма́юся, -єшся, сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл.
1) Ловиться; держаться; браться. Імайся, рибко, велика й маленька. Мокрого поліна вогонь не йметься. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Куля го ся не імат.
2) То-же, что и займатися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Плямка, -ки, ж.
1) Ум. отъ пляма.
2) = клямка.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями.
Поливо, -ва, с.
1) = полива.
2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема.
Полівка, -ки, ж.
1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку.
2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії.
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Надщербиться.
2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться.
Хорогва, -ви, ж. = корогва.
Щебетіти, -чу́, -ти́ш, гл. = щебетати. Ото яке балакуче придалось: щебетить та й щебетить увесь день.
