Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Люстро́вий, -а, -е. 1) Зеркальный. 2) Люстриновый. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець!
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили.
Попихачний, -а, -е. Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Прикликати, -ка́ю, -єш, сов. в. прикликати, -кличу, -чеш, гл. Призывать, призвать, подзывать, подозвать. Всіх полковників прикликати до себе. Сказав прикликати собі слуг тих. Мати сина прикликає.
Простота, -ти, ж.
1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. Світ простоти і покою — стародавній заповіт.
2) Простой народъ. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють.
3) Неучъ; наивный человѣкъ.
