Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье.
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий.