Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домолити

Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОЛИТИ"
Володарський, -а, -е. Владѣтельный; владѣльческій.
В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Гарбариха, -хи, ж. Жена скорняка. Правоб.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Перешевка, -ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Уподобати, -баю, -єш, гл. Полюбить. Як закине оком, то так і вподоба її. Котл. він се вподобав; він його вподо́бав. Ему это понравилось, ему онъ понравился. я його вподо́бав. Онъ мнѣ понравился.
Шальово нар. Вздоръ, пустяки. Шальово! каже: — захочу, так моє буде зверху. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.