Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дончик

До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЧИК"
Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у.
Замасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить.
Захво́ськати, -каю, -єш, гл. = захвойдати. Ото захвоськала як рукав.
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Самець, -мця, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29.
Туболка, -ки, ж. Туземка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.