Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дончик

До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЧИК"
Бум-Бум! меж., выражающее звукъ басовой трубы, бубна, барабана и т. п. О. 1862. VII. 74.
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко. Ном. № 13323.
На́встя́ж, навстяжи́, нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169.
Оружитися, -жуся, -жишся, гл. Вооружиться. Коли сильний, оружившись, стереже свого дому, то в спокою добро його. Єв. Л. XI. 21.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Покривало Cм. покривайло.
Склик, -ку, ж. Созывъ.
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. І. 361.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.