Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дончик

До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЧИК"
Безкосий, -а, -е. Не имѣющій косъ. Шейк. Безкоса дівка.
Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.
Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Крупи, круп и крупів, мн. 1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона. 2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами. Левиц. І. 8) Икра рачья. Икра селедки. Вх. Лем. 428. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця. Ном.
Люби́сток, -тку, м. Раст. Levisticum officinale. Чи в любистку ти купався, що ти мені сподобався? Чуб. V. 75. Ум. любисточок.
Погрюкати Cм. погрюкувати.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Самбіровий, -а, -е. Изъ дерева самбір. Самбіровий гай. Федьк. (Желех.).
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.