Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры.
Потравка, -ки, ж. Родъ кушанья изъ мелкихъ кусковъ мяса, иногда съ примѣсью кусочковъ колбасы. Що потравка, то поправка.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. Макогоненко до всеї біди привідця. Привідця був во всіх содомах.
Росповістувати, -ту́ю, -єш, гл. = росповісти. Вони росповістували єму.
Сором'яжливий, сором'яжний, сором'язли́вий, -а, -е. = соромливий. Сором'язлива вже така.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Трав'яні пахощі. жаба трав'яна. Rana esculenta. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ.
Цвиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
