Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівський

Домі́вський, -а, -е. Домашній, домовой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВСЬКИЙ"
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха. Екат. г.
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Пооб'язувати, -зую, -єш, гл. = пообв'язувати.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ном. Ум. те́щенька, тещечка. Грин. ІІІ. 396.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Балтск. у. Cм. ча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.