Грапчу́к, -ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Вовки сіроманці набігали. А татарва як набігала, то вже я замужем була. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. 2) — на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится.
Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Прошатиритися, -рюся, -ришся, гл. Промотаться. Був колись багатий пан, а тепер прошатиривсь.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Росточуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разбрасываться, разбросаться, разсыпаться, развѣяться.
Твердісічко нар. = твердісінько.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
