Бондарище, -ща, м. Ув. отъ бондарь.
Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Черезчуръ громко пѣть.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Голос дзвінкий. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр.
Ніготь, -гтя, м. Ноготь. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ум. нігтик, і на нігтик не дав. Ничего не далъ. Челядників, челядок держав, свої плугатарі були; а нам і на нігтик нічого не зоставив.
Підточити Cм. підточувати.
Росквасити Cм. росквашувати.
Тарахкало, -ла, с. Погремушка, родъ дѣтской игрушки. Ум. тарахкалко, тарахкальце.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя.
