Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило?
Нащадок, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Песиголовець — певно ціклопський нащадок.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Призначіння, -ня, с.
1) Назначеніе.
2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся.
Пров'язь, -зі, ж. Средняя часть рыболовной сѣти.
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Пили на радощах сивуху.
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім.
Цапур, -ра, м. = цап і.
