Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доньчин

До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Ли́бці, -ців, мн. Бичевка съ привязаннымъ мясомъ для ловли рыбы.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы. Шейк. Вх. Пч. II. 17.
Трубка, -ки, ж. 1) Ум. отъ труба. 2) Раст. Cineraria palustris. Вх. Пч. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЬЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.