Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доньчин

До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Долітце́, -ця́, с. Ум. отъ долото.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Капелюшанка, -ки, ж. Кусокъ старой шляпы. Желех.
Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила. Гол. І. 145.
Перлик, -ка, м. Рыболовный снарядъ: жердь, на одномъ концѣ которой небольшой сакъ, а на другомъ желѣзный молотокъ съ дырой, хлопая которымъ по камню, выгоняютъ рыбу. Вх. Пч. II. 25.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками. Павлогр. у.
Простромити Cм. простромлювати.
Роздавати, -даю, -єш, сов. в. роздати, -дам, -даси, гл. Раздавать, раздать. Бог старий господарь, має більше, ніж роздасть. Ном. № 58.
Склимакований, -а, -е. Сбитый, всклокоченный (о волосахъ). Шух. I. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЬЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.