Бризнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в отъ бризкатися.
1) Брызнуть.
2) Броситься, упасть. Так і бризнулася Ївга губернаторові в ноги.
Вищість, -щости, ж.
1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе.
2) Превосходство.
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається.
Наткати Cм. і. натикати.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Ум. пучечок.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Один я на світі, — стебло серед поля. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко?
Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли.
