Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились.
2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Поперебовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Псуватися, псую́ся, -єшся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. А псується у вас картопля.
Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Я на вас сварилася. Господь золотою різкою свариться.
2) Ссориться. З великою худобою битись да сваритись.
Стрійно нар. Нарядно. Дай же вам, Боже, й а в полі буйно.... в коморі плідно, в господі стрійно.
Супісок, -ску, м. Супесокъ.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость.
Шадий, -а, -е. Сѣдой.
