Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доношати

Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Мет. 360. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШАТИ"
Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Ощадок, -дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. Мирг. у. До ощадну. До тла, окончательно.
Перебиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебитися, -б'ю́ся, -є́шся, гл. 1) Перебиваться, перебиться. Палиця перебилася. 2) Сражаться, сразиться. А я ж тих турків да й не боюся: а й я з ними в полі переб'юся. Чуб. III. 275.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Пришпилька, -ки, ж. Булавка. Конст. у.
Рями, -рям, ж. Складки, сборки. Угор.
Сиротюк, -ка, м. Сирота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.