Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доношати

Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Мет. 360. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШАТИ"
Басаримок, -мку, м. = басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. І. 18.
Зрослий, -а, -е. Выросшій. Левч. 10.
Повманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить во что (многихъ). Повманюй поросят у хату.
Поновлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поновитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Возобновляться, возобновиться. 2) Обновляться, обновиться. В природі силою весни все оживало й поновлялось. Щог. Сл. 69.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Риндя II, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами. МУЕ. III. 169.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка. Вх. Зн. 64.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.