Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доношати

Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Мет. 360. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШАТИ"
Бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів. Левиц. І. 154.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Накипі́ти Cм. накипати.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Полутабенок, -нку, м. Родъ шелковой матеріи.
Простачисько, -ка, м. = простак. Не кидай мі трояка: я не люблю дворака; кинь мені шостачиска, бо я люблю простачиска. О. 1862. IV. 18.
Розвезти Cм. розвозити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.