допивати

Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.