Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домірний

Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІРНИЙ"
Брацький, -а, -е. = братський.
Будовник, -ка, м. и пр. = будівник и пр.
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ. Вх. Зн. 24.
Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Росперезати, -ся. Cм. росперізувати, -ся.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш. Волч. у. (Лобод.).
Шушкати, -каю, -єш, гл. Шептать. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.