Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Дочека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'єм.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. Густо забуяв наш нарід на руїні.
Зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку.
Погорілий, -а, -е. 1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати.
2) погоріле = погорілля. На погоріле хоч шажок дайте.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати!
Цень меж., выражающее звонъ, пустую болтовню. Цень-цень, аби день, аби вечір близько.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Шалавсь увесь день по городу. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая.
