Зрадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Посовѣтовавпись, рѣшить. Зрадились, інію піти до попа. 2) Измѣнить себѣ. Слово встрѣчено только въ «Ужинку» Гатцука : Хоч кохання не зрадиться, та череві (?) завадиться.
Клеветуха, -хи, ж. Болтливая или сварливая женщина? Молодая жена говоритъ мужу: Я тобі, милий, миленька і голубонька сивенька, а твому батеньку — медведиця, а твоїй матері похмурниця... твоїм братам — клеветуха. 212.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый.
Обдертус, -са, м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом.
Топірчик, -ка, м.
1) Ум. отъ топір.
2) мн. Раст. a) Viola tricolor. б) Viola declinata.
Упасти 1 Cм. упадати.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати.
