Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє.
Ошалемоніти, -ні́ю, -єш, гл. = ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш.
Підупасти Cм. підупадати.
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Рукомесник, -ка, м.
1) Ремесленникъ.
2) Мастеръ.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть.
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
