Блискотливий, -а, -е. Сверкающій, блестящій.
Габелковий, -а, -е. Сдѣланный изъ кожи молодой скотины. Обутий в габелкових черевиках.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Зазнава́ти, -на́ю, -є́ш, сов. в. зазна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Помнить, знать, узнать. Тепер яка тут глибиня, а прежні годи, скільки я й зазнаю, то тут так тільки поплюски були води. Батька й матір ледві зазнаю. На таку виїхав гору, що мій батько й я — от уже й постарівся, а не зазнаємо тут води. В хаті... що ступнею, то й спіткнешся, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. 2) Испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Я роскоші не зазнала, а літа минають. Ідуть твої марне літа, не зазнаєш свого світа. Зазначала я за свій вік усього: і доброго й лихого. Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки.
Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. Тисячі ще других замордували лютими муками. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Поспіль нар.
1) Подрядъ; непрерывно. У мене було семеро дочок поспіль. Поспіль два роки. Дощі поспіль ідуть. Було мене Отченашу вчить, Богородиці, так було поспіль і прокажу, не мину й слова.
2) Вмѣстѣ, вообще. Бувай же здоров, пане господарю! з своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4.
Цуц, -ца, м. Собака. Проведіть мене, щоб часом цуци не теє.
