Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував.
2) Драгоцѣнный.
Прочинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. На зорі-зорі я прочнулася. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». 2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Яка ж ватага розбишак!
Розговорювати, -рюю, -єш, сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Ні з ким об вірі християнській розговорити. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не заборонює думати про себе, ніщо її не розговорює. Так то я вже радію, як розговорю його, розважу. Поговоріть, тіточко, розговоріть мене.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій.
