Батожистий, -а, -е. О стелющемся, вьющемся растеніи: съ длинными стеблями. Батожиста квасоля.
Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Ум. ведмеденятко.
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Кально нар. Грязно. Ой шинкарочко Ганно, чого в тебе в сінях кально? То бурлаченьки були і горілочку пили: вони танці водили, вони грязі наносили. Cм. кално.
Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около писку — колос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. 6) = косарь 2. 7) мн. = косарь 4. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові.
Помотлошити, -шу, -ши́ш, гл. 1) Превратить въ хламъ, въ куски, разломать въ куски, разорвать въ куски. Очима вже помотлошив мене й пожер (чорт).
Роздарити Cм. роздарувати.
Слобода 1, -ди, ж. Свобода.
Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю.
