Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затишний

Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Надмі́ряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣрить немного.
Наклепа́ти, -па́ю, -єш и -плю́, -плеш, гл. Отбить (косу). Він наклепав косу. Рудч. Ск. І. 54.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза. Верхнеднѣпр. у.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
Солодко нар. 1) Сладко. 2) Пріятно. Хто солодко живе, той гірко вмірає. посл. ум. солоденько, селоде́сенько.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.