Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затурбувати

Затурбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУРБУВАТИ"
Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка. Вх. Лем. 413.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Поперепродувати, -дую, -єш, гл. Перепродать (во множествѣ). Оці жиди у нас понакуповують усячини, а в городі поперепродують та й зароблять собі. Кіев.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Укотитися, -чуся, -тишся, гл. = окотитися (объ овцѣ). Шух. І. 141. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться. Шух. І. 210.
Умонятися, -няюся, -єшся, гл. Устать, утомиться.
Ухатий, -а, -е. = вухатий. Гол. ІІІ. 462.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.