Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затрубити

Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУБИТИ"
Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Перевернути, -ся. Cм. перевертати, -ся.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Ростворяти, -ряю, -єш, сов. в. роствори́ти, -рю́, -риш, гл. Открывать, открыть. Небеса ростворили. Чуб. III. 329.
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.
Хвалощі, -щів, ж. Похвальба. Н. Вол. у.
Шкода 2 нар. Напрасно. Шкода казати. Ном. № 5182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.