Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затрюхати

Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРЮХАТИ"
Жба́нячий, -а, -е. = жбановий.
Льодови́й, -а́, -е́ Ледяной. Таке холодне, як льодове. Лебед. у.
Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Пасішник, -ка и пр. Cм. пасічник и проч.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Сірохманець, -нця, м. = сіроманець. Вовки-сірохманці нахождали. ЗОЮР. І. 38.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.
Ціркованик, -ка, м. = мережка 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.