Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Докучливі діти у Григора. Докучливе допитування.
'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь.
Печихвіст, -хвоста, м. Вертопрахъ, шалопай.
Підструмент, -ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы.
Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав.
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра.
