Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Навро́кувати, -кую, -єш, гл. = наврочувати. Як неба й землі нам не міряти, так і мені вам не наврокувати.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось.
Папірний, -а, -е. = паперовий. Чарочко-повночко, як мені до тебе пристати? Чи папірними руками, чи сахарними устами.
Пасти I, -су, -сеш, гл. 1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. пішов до бога вівці пасти. Умер. 2) — що. Съѣдать, пасясь. Гони вівці мої, де підут, і принесеш того мені, що мої вівці будут пасти. 3) — о́чі (чим), о́ком, очима (кого). Зариться, заглядываться, смотрѣть, не сводя глазъ, на что. В останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе. Полю просо за током, а він мене пасе оком. Сидить нерухома та пасе нас очима. 3) — задню. Быть позади всѣхъ. Сем'я моя не буде пасти між людьми задню. Тим часом я такий же маю розум, я ні в чому не буду пасти задню.
Подратувати, -ту́ю, -єш, гл. Подразнить. А поклонивсь йому затим, щоб подратувать маляра.
Росквіт, -ту, м.
1) Расцвѣтъ.
2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. 2) Плотникъ.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье.
