Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних.
Зага́кливий, -а, -е. Заикающійся.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Погамати, -маю, -єш, гл. Поглотать, съѣсть (во множествѣ).
Показувати, -зую, -єш, гл.
1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози.
2) безл. показує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
