Верштаб, -бу, м. У овчинниковъ: снарядъ въ видѣ стоящаго одного или двухъ параллельно поставленныхъ шестовъ съ перекладинами, употребляемый для навѣшиванія овчины при ея обработкѣ.
Виснажити, -ся. Cм. виснажувати, -ся.
Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже.
Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався?
Знижати, -жа́ю, -єш, сов. в. знизити, -жу, -виш, гл.
1) Понижать, понизить, опускать, опустить. Я ні перед ким очей не знизив.
2) Унижать, унизить. Не хочеться рід свій поважний знизити.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Назнача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. назначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣчать, отмѣтить, намѣчать, намѣтить; обозначать, обозначить. Піймуть поля, скільки їм назначиш. Бог назначив, то й здохла ялівка.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ.
Червивіти, -вію, -єш, гл. Червивѣть.
