Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замордувати

Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. І. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор. МПр. 49. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть. Шевч. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОРДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОРДУВАТИ"
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Міч I Cм. меч.
Пересідати, -да́ю, -єш, сов. в. пересісти, -ся́ду, -деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.
Повисапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Гляди ж, добре повисапуй, не кидай бур'яну. Черниг. у.
Попереходити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перейти, но во множествѣ. Усі вже попереходили через місток. Харьк.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. І. 304.
Салєтра и салітра, -ри, ж. Селитра.
Смалький, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ, морозѣ). Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — силу в велику дійшов додому. Васил. у.
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. спіленький, спілесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМОРДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.