Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову.
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Понавіряти, -ря́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Людям багато понавіряв, як би то всі пооддавали.
Поясина, -ни, ж. = пояс. Поясина з ножем-колодієм у піхві. На козаку, бідному нетязі, три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмелевая.
Свинопас, -са, м. = свинарь.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный.
Туркотіння, -ня, с. = туркотання.
