Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка.
Боркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать крылья (птицамъ).
2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.
Валка, -ки, ж. Обозъ. Прийшов же син Гавриленко а до чумаків до валки. Кононенків чесний поїзд валкою несеться. Ум. валочка.
Виявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом.
Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою.
Обсвічувати, -чую, -єш, сов. в. обсвіти́ти, -чу, -тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю... її і обпрядуть, і обсвітять.
Плеченько, -ка, с. Ум. отъ плече.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Буду пити через силу і краплі не впущу. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр.
