Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Оса, -си, ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.
Штак, -ку, м.
1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
2) = штакун. Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились.
