Вербич, -ча, м. = вербниця. Прийшов вербич, два кожухи тербич.
Виліпити Cм. виліплювати.
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Зви́шки нар. Высотой.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Небезпечно нар. Опасно.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ.
