Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистарітися

Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАРІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАРІТИСЯ"
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка. Желех.
Кубичний, -а, -е. Кубическій. Дещо.
Ма́кса, -си, ж. Рыбная печень.
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Переменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Переименоваться.
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Расположиться. 2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Н. п. Г. Барв. 285.
Сікавка, -ки, ж. 1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479. 2) Пожарный насосъ. 3) Рыба. = сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
Харити, -рю, -риш, гл. Чистить. Вх. Зн. 76. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали. ЕЗ. V. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТАРІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.