Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистачати

Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл. 1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі. Стор. II. 219. 2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Левиц. І. 501. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Стор. II. 226. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. Греб. 383. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАЧАТИ"
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Жиро́ванє Cм. жирування.
Запи́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. записа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Записываться, записаться.
Кнап, -па, м. Ткачъ. Вх. Лем. 425.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору. Чуб. ІІІ. 204.
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти. Гол. Од. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.