Відскочити Cм. відскакувати.
Звика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зви́кнути и зви́кти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський.
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу.
Сюдою нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід.
Топтати, -пчу, -чеш, гл.
1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ.
2) Попирать. Топтати закон. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають.
3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче.
4) Стаптывать (обувь).
5) Оплодотворять (о птицѣ). Когут топче кури.
Уплутувати, -тую, -єш, сов. в. уплутати, -таю, -єш, гл. Впутывать, впутать.
Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.
