Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Ум. гачурик.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати.
Дурноло́бець, -бця, м. Дуракъ. Сказано — святі отці карбованці: з дурнолобця зроблять розумовця.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Крупняк, -ка, м. Самка селедки.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці.
Понаповиювати, -нюю, -єш, гл. = понаповняти.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю».
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
