Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистужувати

Вистужувати, -жую, -єш, сов. в. вистудити, -джу, -диш, гл. Студить, выстудить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТУЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТУЖУВАТИ"
Берфела, -ли, ж. и берфело, -ла, с. Часть верклюга. Вх. Зн. 2. Cм. верклюг. Шух. І. 109, 186.
Воробок, -бка, м. = горобець. Галиц.
Жичли́вий, -а, -е. = зичливий. Доле моя нещаслива, коли будеш мі жичлива. Гол. ІІІ. 396.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв. Чуб. І. 139.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Карабель, -бля́, м. = корабель. Ум. караблик.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77.
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ. Шух. І. 169.
Трава, -ви, ж. Трава. На ледачій землі і трава не росте. Ном. Ум. травка, травонька, травочка, травиця, травичка, травиченька. Щоби сіно не зчорніло і в полі травиця. Чуб. V. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТУЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.