Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистигати

Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Лис. ІІІ. № 7. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Г. Барв. 242. Вистигти на Божу службу. Г. Барв. 156. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИГАТИ"
Газник, -ка, м. и газниця, -ці, ж. = гасник, гасниця. Правобер.
Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий.
Жа́б'ячий, -а, -е. Лягушечій; жабій. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. Ном. № 5713. жа́б'яча губа́. Родъ несъѣдобнаго гриба. жаб'яча цибуля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — зілля. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш. Мнж. 183.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Норов, -ва, м. 1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був. Г. Барв. 502. 2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. Н. п. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Грин. III. 208. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш. Чуб. V. 593.
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32.
Підпасти Cм. підпадати.
Тринадцятеро числ. Тринадцать душъ, штукъ.
Черво нар. Красно. Сонце сіда черво. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.