Заневірні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Подурнѣть, известись, истощиться. Гак молодиця заневірніла, наче з домовиті встала. 2) Сдѣлаться дурнымъ, гадкимъ.
Запомина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запо́мнити, -ню, -ниш, гл. Забывать, забыть. Тепер иншого буду кохати, о тобі завше запоминати. Хоч лучиться печаль на єдну годину, запомнить і милу родину.
Кавонька, кавочка, -ки, ж. Ум. отъ кава.
Курок, -рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Одвів курка і вже хотів був стріляти.
Накопа́ти Cм. накопувати.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою.
Писарня, -ні, ж. Канцелярія. Пішли в писарню до волосного писаря. Говорити смію про писарню ще твою. Газ мні буть там довелося... Але ж скільки там товклося за столами писарів. (В старовину) панувала.... мертва мова, котру викохано штучно по старосвіцьких чернечих писарнях.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку.
Хлопцювати, -цю́ю, -єш, гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. Як я ще хлопцював.
