Верівчаний, -а, -е. Веревочный.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Здереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Превратиться въ дерево, одеревянѣть. Відро скаменіло мармором біленьким, дівча здеревіло явром зелененьким.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. 8) Качать на качеляхъ.
Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати?
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Склинцювати, -цюю, -єш, гл. Сбить клиньями.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання.
