Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

височенький

Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧЕНЬКИЙ"
Братовбивчий, -а, -е. Братоубійственный.
Винишпорити, -рю, -риш, гл. 1) Переискать, перешарить по всѣмъ закоулкамъ. Тут же тобі така дітвора, шо все винишпорить. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. 2) Разыскать, выискать, найти.
Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Горохви́ння, -ня, с. соб. = Горохвини.
Завлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Завладѣть. Якось то ними князь той жуковатий неправдою завладав. МВ. ІІ. 34.
Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Наректи́ Cм. нарікати.
Подопивати, -ва́ю, -єш, гл. Допить (во множествѣ).
Приваба, -би, ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОЧЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.