Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Зізвав багато царевичів і почали балювати.
Передущий, -а, -е. 1) Передній.
2) Предшествующій.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю».
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
