Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистилати

Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. Мет. 94. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала. Грин. ІІІ. 413.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИЛАТИ"
Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. Рудан. І. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. І. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. І. 16. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю». Мил. 119.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ. Черк. у.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий. Шевч.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. І. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіевск. у.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Н. п. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. Полт. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Ном. № 841. Чорт зна що, не Брути! Шевч. 214. Чорт зна що плутає. Рудч. Ск. І. 187. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Ном. № 3288. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Левиц. І. 527. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Ном. № 8272. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Рудч. Ск. І. 25. Чорт його зна, як і вчитись. Левиц. І. 247. Чорт батька знає, як співають! Гліб. Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! Рудч. Ск. І. 75. до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. чортик, чорто́к. Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. чортисько, чортище. Чуб. І. 106. Чортяка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.