Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Єдна́к нар. = однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать.
Ласун, -на, м. Лакомка. Ум. ласунець, ласунчик, ласунчичок.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Приклонити, -ся. Cм. приклоняти, -ся.
Світлиця, -ці, ж. Въ малорусскихъ хатахъ чистая комната безъ кухонной печи: вообще комната. Поставлю я світлицю на високій горі. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості. Ум. світли́ночка, світличка, світличенька, світлонька, світлочка. Та й сів сокіл на віконечку, та поглядає у світлиночку. Світлички невеличкі, та гарні, чистенькі.
Тиждень, -жня, м. Недѣля, седмица. Верба б'є, не я б'ю, за тиждень великдень. вербний тиждень. Вербная недѣля. білий — Страстная недѣля. Ум. ти́жник.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден.
