Билля, -ля, с. соб. Быліе. Ой Васильки, сиди в биллю, а я в черемшині.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Золільник, -ка, м. Большой горшокъ для бученья, щелоченья.
Підданець, -нця, м.
1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя.
2) Крѣпостной. Панські підданці.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
Чорнявий, -а, -е. Черноволосый, брюнетъ, брюнетка. У нас такий панич, як волошин — чорнявий. Ум. чорнявенький.
