Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи.
Повисапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Гляди ж, добре повисапуй, не кидай бур'яну.
Порозсіювати, -сіюю, -єш, гл. = порозсівати.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен.
Сотка, -ки, ж.
1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці.
2) Нитка, низка. Сотка грибів.
Сповиття, -тя, с. Пеленаніе, пеленки. Ой спи, дитя, без сповиття! Маск.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Ум. стадечко, стадце.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче.
Чулинда, -ди, ж. ? За добрим чоловіком і чулинда жінка.
