Дово́лі нар. Довольно, достаточно. Доволі буде з тебе й карбованця. І вовк на волі та й виє доволі. На волі — плачу доволі. А дідизни було доволі, — вічний покой предкам і дідам. У Мирн. употреблено какъ сущ. въ значеніи: довольство. Замолоду натерпівся всього, — поживи хоч зо мною в доволі.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Засандри́читися, -чуся, -чишся гл.? Въ загадкѣ: Звечора заяричилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом).
Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Її краса засліпила йому очі. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Покиньте... засліплених латиною панів.
Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Плетінка, -ки, ж. 1) Вязаная шерстяная рукавица, которая вкладывается въ кожаную. 2) Свитая, сплетенная мѣдная проволока, употребляемая при украшеніи деревянныхъ издѣлій инкрустаціями и пр. 3) Родъ вышивки.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею.
Чистополина, -ни, ж. Чистое поле. Нехай іде на чистополину, там і дихати лекше.
