Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висушати

Висушати, -шаю, -єш и висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУШАТИ"
Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Виманіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив. Мнж. 104. 2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.
Заяви́ти Cм. заявляти.
Наскладати, -да́ю, -єш, гл. Сложить много. Желех.
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. МВ. (О. 1862. III. 35). 'Ддав у бурсу в Київ обучатись. Шевч.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Фуркнути, -ну, -неш, гл. Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. Як черкне мене вгору (рогами підкинув), то я фуркнув, як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.