Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний.
Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Дунув вітер по-над ставом. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Багатство дме, а нещастя гне. Cм. дуйнути.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать.
Курок, -рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Одвів курка і вже хотів був стріляти.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая).
Пересинити Cм. пересинювати.
Скаралуща, -щі, ж. Скорлупа.
Тління, -ня, с. Тлѣніе.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.
