Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ.
Віч-на-віч, нар. Съ глазу на глазъ; лицемъ въ лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Го́рне́ць, -нця́, м. Горшокъ. Найдеся купець і на діравий горнець. Наварила горнець м'яса.
Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати?
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. 2) = дядина.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня.
