Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висхлий

Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСХЛИЙ"
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Випитати, -ся. Cм. випитувати, -ся.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій. О. 1862. VI. Костомар. 59.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. Песся мати не загине. Ном. № 5308.
Плечиці, -чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. Cм. плече.
Примерлий, -а, -е. Обмершій.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Сноток, -тка, м. = снота. Чуб. IV. 451.
Струмент, -ту, м. 1) Инструментъ. 2) Музыкальный инструментъ. ЗОЮР. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.