Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Дру́жчити, -чу, -чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. Cм. дружкувати.
Залиша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. залиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Оставаться, остаться.
Лавка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха.
3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (Cм.)
4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавчастого замка (Cм.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе.
5) мн. лавки. Длинный рубанокъ. 249.
6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що лавки в місті тримали, а тепер чи й лавки у хаті є (т. е. обѣднѣли).
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Окоман и окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Сироїжечка, -ки, ж. Ум. отъ сироїжка.
Терниця, -ці, ж. = терлиця. Така, що постав сім терниць, то переб'є.
Терплячий, -а, -е. Терпѣливый. терпля́чий свят-ве́чір. Навечеріе Богоявленія, 5 янв. = голодна кутя.
