Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Дорожне́та, -ти, дорожне́ча, -чі, ж. Дороговизна. Ото дорожнета на рибу, — не докупишся.
Навскі́с нар. Наискось. Cм. навкіс, навкоси.
Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. Cм. перелесник.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Повідгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ). Коней поодгодовували.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо? — — ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані?
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться.
Сніданенько, -ка, с. Ум. отъ снідання.
Ціркати, -каю, -єш, гл. = цірчати.
