До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити.
Панахида, -ди, ж. Панихида. Прийшли на гроби, аж пан-отець уже й там і збірається правити панахиду. Также то, что приносится на панихиду: булки, паляниці, медъ, сахаръ. За упокой своєї бабусі панахиду одніс. Панахиду поставила. Ум. панахидка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко.
