Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вительбушити

Вительбушити, -шу, -шиш, гл. Выпотрошить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЕЛЬБУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЕЛЬБУШИТИ"
Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Дописа́ти Cм. дописувати.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. І. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Гол. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами. К. МВ. X. 3.
Попопам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Попомнить. Попопам'ятати московський місяць. Ном. № 5632.
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.
Шумела, -ли, ж. = шумелинє. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТЕЛЬБУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.